- відчайдушний
- [в'іджчайду/шнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відчайдушний
Смотреть что такое "відчайдушний" в других словарях:
відчайдушний — а, е. 1) Який нічого не боїться; хоробрий. || Пов язаний із ризиком; безрозсудно сміливий. 2) Який виражає відчай, пройнятий ним. 3) Гранично напружений. || Дуже сильний ступенем свого вияву … Український тлумачний словник
відчайдушний — (який не знає страху, не боїться небезпеки), хоробрий, відважний, мужній, безстрашний, небоязкий, небоязливий, нелякливий, неполохливий, безбоязний, зухвалий … Словник синонімів української мови
відчайдушний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безшабашний — а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний … Український тлумачний словник
відчайдушність — ності, ж. Властивість за знач. відчайдушний 1), 3) … Український тлумачний словник
відчайдушно — Присл. до відчайдушний … Український тлумачний словник
відчайний — а, е, рідко. Те саме, що відчайдушний … Український тлумачний словник
гусарство — а, с. 1) збірн., розм. Гусари. 2) Молодецтво; безтурботний, відчайдушний спосіб життя … Український тлумачний словник
одф... — – одщ... див. відф... – відщ...; напр.: одфільтро/вувати, одфо/ркуватися, одхиля/ти, одхо/дити, одцвісти/, одцвіта/ти, одцура/тися, одчайду/шний, одча/лення, одчиня/ти, одшто/вхувати, одшумі/ти, одщебета/ти, одщепе/нець див. відфільтровувати … Український тлумачний словник
пробийголова — и, ч. і ж., розм. Відчайдушний бешкетник, призвідник сварок … Український тлумачний словник
